Попри жахіття війни, за багаторічною традицією, у Міжнародний день людей похилого віку ветерани праці селища Попільні зібралися у фойє центру культури і дозвілля. Радо зустріли їх аматори самодіяльної сцени.
Зав’язалося невимушене спілкування. А гарним приводом для нього стала невелика виставка вишивок. Власні роботи представила Таміла Петрівна Шевчук, а Галина Вікторівна Мельник принесла роботи своєї доньки – Людмили Анатоліївни Клименко.
На прохання присутніх Таміла Петрівна коротко розповіла про тематику своїх робіт. Картини «Джоконда», і «Гроза», здається, написані фарбами талановитим художником, настільки тонко і доречно підібрано кольори, тони і напівтони, акуратно покладено ниточку до ниточки.
– Ці дві картини я вишивала цілий рік. Але коли розбирає цікавість до улюбленого заняття, то часу не помічаєш.
Можна лише додати іще один аспект – плин днів стає непомітним, коли непересічний талант вимагає самовираження.
Директор центру з надання соціальних послуг Галина Степанівна Іванча щиро привітала присутніх і коротко розповіла про роботу своєї комунальної установи.
– На обліку у нас,- проінформувала вона, – перебуває майже три тисячі осіб, трохи більше половини з них – переселенці із зони бойових дій.
Працівники центру культури і дозвілля порадували номерами художньої самодіяльності. Зачарувала своїм співом бандуристка Галина Карпій. Пісні у її виконанні – жартівлива «Кирпата» і патріотична «Тополина земля» – були щедро винагороджені дружніми оплесками.
Окрасою зустрічі був також виступ ансамблю української пісні «Любава». Його представляли Любов Заволока, Галина Карпій, Марія Омельчук, Ангеліна Каташинська, Наталія Дембовська, Ярослав Бойко та Олександр Бондар. Вони подарували гостям українські народні та сучасні пісні, глибокий зміст і майстерне виконання котрих нікого не залишили байдужим, викликали багато душевних переживань.
А потім було традиційне чаювання. Із задушевними розмовами, спогадами. Можливість зустрітися, побачити і привітати одне одного, поділитися новинами і планами на майбутнє – все це перетворилося у незабутню подію, яка ще багато днів грітиме серця ветеранів.
На щастя, зустріч відбулася без тривожних сирен. І ветеранам, і молодим так хочеться миру, спокою, радості…
Віктор ЧУПРИНА
Так і треба. Життя має перемагати. Як світло перемагає темряву. А українці не уявляють життя без пісні . Співаймо!