Борис ОСТАПЕНКО Наша пісня Як же стало в Україні тісно! Мов за ґратами – душа твоя. Бо кудись поділась рідна пісня З лагідним акцентом солов’я. Соняшник чужинських так наслухавсь, Замість тих, що дарував нам Бог, Аж у безумі зелене вухо Сам собі відтяв, як той Ван Гог... Тільки ми свої пісні священні Кидаєм, як у бою мечі, Здаємо, як воїнські знамена, У полон ганебний ідучи. Розтають, зникають наші сили, Як сніги з овеснених дібров: ...Перейнять чужі пісні – це в жили Перелить не тої групи кров. Олекса РІЗНИКІВ Воскресіння мови Ти була Попелюшкою в Домі своїм, коли мачуха зла опікала твій Дім ти прислужувать змушена зведенюкам, що, обсівщи тебе, дали волю рукам, відривали від рота останній шматок, накидали на рота «оренбурзький платок»! Але сталося диво – зникла мачуха зла, обсипається попіл із тебе, зола. Ти, незвикла до прав, господиня нова нині в Домі своїм увіходиш в права. Мачушата сичать, плачуть зведенюки: кари ждуть за штурхання, плювки, матюки. Ти ж, Принцесо, намірена всім прощавать, свою руку святу подаєш цілувать. Воскресаєш у тій, первозданній красі, і цьому воскресінню радіють усі, Огортає тебе знов любов’ю наш Дім. Ти стаєш Королевою в Домі своїм.
21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято було запроваджено у листопаді 1999 року ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. А починаючи з 21 лютого 2000 року, відзначаємо і ми, українці. Це свято нагадує нам про важливість української мови як ключового компонента національної самосвідомості та культурної спадщини.
Мова віддзеркалює в собі дух нації, її традиції та історію. Є підмурком існування нації. Тож вивчаймо рідну мову, вивільняймо її від суржику, кальок, чужомовних запозик, що захаращують її красу, применшують її самобутність і велич. Збережімо її для себе й наступних поколінь.
Книги, як відомо, є головними помічниками в навчанні. Завітайте до читального залу Попільнянської публічної бібліотеки. Там вам люб’язно запропонують нові видання , які допоможуть краще оволодіти сучасною літературною мовою, поглибити знання про культуру мови.
Еверетт Деніел.
Походження мови. Як ми навчилися говорити / пер. з англ. Геннадій Шпак.
У цій книжці автор змальовує захопливу еволюцію – від появи перших слів до більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині.
Зубков Микола.
Норми й культура української мови фахової спрямованості.
Посібник осягає основи культури спілкування, види і жанри публічних виступів. У ньому подано головні правописні норми та правила. Наведено низку посилок-виносок із поясненнями щодо призабутих, «зрепресованих», але природних для нашої мови термінних слів і словосполук.
Ющук Іван.
Я вивчу українську мову.
Вивчати українську мову пропонується на коротких закінчених текстах українських авторів, на прислів’ях та приказках, на афоризмах. Водночас із засвоєнням мови людина поступово ознайомлюється також з українським літературним процесом. Подано короткі відомості про літературні явища і всіх чільних українських письменників та їхні твори або уривки з них. Широко подано також зразки української народної творчості.
Береза Тарас.
Скажи мені українською.
Словник наголошує на розумінні величі й краси української мови, а також покращенні загального рівня володіння нею. Сприятиме ширшому вжитку питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим.
Савченко Любов.
Розмовляй українською правильно.
Довідник містить відомості з сучасної української мови, які можуть знадобитися учням як допоміжний матеріал для занять. Пропонується і тим, хто хоче вивчити українську мову.
Авраменко Олександр.
100 експрес-уроків української.
Кишеньковий посібник містить 100 експрес-уроків, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.
Авраменко Олександр.
100 експрес-уроків української. Частина 2.
Кишенькова книжка, що є продовженням уже відомого посібника «100 експрес-уроків української», містить ще одну сотню мовних історій, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.
Пономарів Олександр.
Українське слово для всіх і для кожного.
У виданні містяться спостереження над традиційними й новими явищами в українській літературній мові, даються поради щодо вибору найкращих варіантів висловлення думки в галузі лексики, вимови, наголосу, морфології, синтаксису, стилістики, фразеології.
Запрошуємо до перегляду у читальному залі Попільнянської публічної бібліотеки.
Олена СТАСЮК
