Про добрі справи Валентина Миколайовича Кушніра можна писати багато. Він намагається допомогти кожному, хто потребує допомоги не лише словом, а й ділом. А від початку повномасштабного наступу Росії на Україну благодійна організація «Благодійний фонд Валентина Кушніра» координує значні обсяги гуманітарного вантажу нашим військовим.
Цей фонд та волонтер Василь Левицький вже доставили чотири тонни гуманітарної допомоги захисникам України. Також фонд реалізував великий гуманітарний проект спільно з українцями Латвії, посольством України в Латвії, а також українськими та латвійськими благодійниками та активістами.
Серед вантажу, який відправили: бус Ford Transit, камуфляжна форма, взуття, спеціальна екіпіровка, оптика, засоби тактичної медицини, засоби зв’язку, харчування, засоби гігієни тощо. Саме фонд Валентина Кушніра, за допомогою Галини Цехмейструк, передав продукти у Київський шпиталь, де перебувають наші поранені герої.
Волонтери не забувають і про внутрішньо переміщених осіб та жителів району, яким необхідна допомога. За адресою: смт Попільня, провул. Карла Маркса, 2 люди неодноразово отримували гуманітарну допомогу.
А нещодавно в редакцію надійшов лист від пенсіонерки з Парипс Наталії Сторожук:
«Після грози на мій будинок упало дерево, яке пошкодило покрівлю. Упоратися з такою проблемою самотужки не могла. А найрідніші мені люди, на жаль, не мали можливості допомогти. Донька з внуком перебуває за кордоном, а зять – у Збройних силах України – боронить нашу землю від ворога. Я розгубилася, все бідкалася і не знала до кого звертатися і кого просити про допомогу.
Моєму здивуванню не було меж, коли одного дня вранці за вікном почула гул техніки. Як з’ясувалося пізніше, то приїхали люди від благодійної організації “Благодійний фонд Валентина Кушніра”. Валентин Миколайович з розумінням поставився до моєї біди. Мої рятівники не лише впоралися з деревом, яке впало на дах, а й зрізали зайве гілля, яке у майбутньому могло б наробити лиха, а також замінили ділянку з пошкодженою покрівлею. Не менш приємним було те, що за всю роботу з мене не взяли жодної копійки.
Наша родина щиро вдячна Благодійній організації “Благодійний фонд Валентина Кушніра” та особисто Валентину Миколайовичу за надану допомогу та підтримку в скрутну хвилину. Дякуємо, що не залишили наодинці з бідою.
Бажаю благодійникам здоров’я, затишку в домі, добра в сім’ ї, мирного неба та щастя в кожному новому дні».
Підсумовуючи сказане, хочеться додати, що Валентин Миколайович Кушнір належить до тих людей, які спраглому дадуть напитись, а тому, хто впав, допоможуть піднятись. У такий складний для нас час кожен на своєму місці, якщо не на фронті, має робити щось для перемоги.
Крістіна СОКОЛОВА
