Щойно наш край облетіла звістка про початок повномасштабної війни, як до лав Збройних сил України стали мої земляки з Мохначки, котрі завважали своїм головним обов’язком зі зброєю в руках захищати Вітчизну. Нині на різних ділянках фронту воюють з російськими загарбниками Володимир Ліхач, Марко Артемчук, Володимир Мошківський та військовий капелан отець Діонісій, а тому, готуючись до чергової поїздки на схід, я запланувала зустрітися з ними.
Рейд Харківською та Донецькою областями був тяжким: і погода, і постійні «прильоти» ворожих ракет, ніби змовилися випробувати нас на міцність. Та попри все, наша волонтерська група об’їхала намічені частини, і я була щаслива, що вдалося-таки побачитись з фронтовиками-мохначанами, розповісти їм чим живе село, порадувати подарунками – символами благословення на перемогу та побажання повернутися живими.
І Володимир Ліхач, і Марко Артемчук, і Володимир Мошківський, і військовий капелан отець Діонісій щиро дякували. Їхню сердечну вдячність маю за честь передати родинам: Лесі та Олександру Фісуновим, Тетяні та Сергію Робенкам, Наталії та Руслану Литвинам, Олені та Євгенію Кисельовим, які допомагали збирати вантаж для наших захисників.
Особлива подяка волонтеру з Кривого – Валерію Кудинському за дизпаливо – головну складову благодійної поїздки. А ще не можу не згадати вихованців та керівників гуртків Корнинського будинку дитячої творчості, які власноруч виготовили і передали бійцям ЗСУ окопні свічки та малюнки, які особливо потішили захисників.
Світлана ВЕСЕЛЮК
