Продовжуються благодійні базари, організатори та учасники котрих збирають кошти на підтримку Збройних сил України. У більшості ініціаторами і художніми супроводжувачами виступають працівники культосвітніх закладів, аматори художньої самодіяльності. Минулого тижня цю патріотичну акцію провели активісти у Квітневому.
Ведучі Лариса Гуренович та Ірина Родіна розпочинають програму благодійного концерту. Вони дякують глядачам за участь у патріотичній акції, висловлюють подяку українському вояцтву та його добрим ангелам – волонтерам, а ще – впевненість, що вороги згинуть, як роса на сонці.
Звучить Державний гімн України, наша найголовніша, найдорожча кожному українцю пісня.
Після хвилини душевного болю – хвилини мовчання – сценою заволодівають самодіяльні артисти.
Благодійний концерт продемонстрував єдність і активність культпрацівників усієї Квітневої громади у волонтерській діяльності. Так, у ньому взяли участь завіду-ючий Романівським клубом Петро Пилипенко, вокальний ансамбль «Чарівниця» у складі Оксани Сергієнко, Людмили Швець і Наталії Клименко та їхній колега по самодіяльній сцені – талановитий Владислав Кіналь. Порадували глядацьку аудиторію гарними виступами і гості – подружжя Федоришиних із Попільні. Михайло був акомпоніатором концерту, а Ірина зачарувала всіх сольним виконанням пісні «Сила» та участю у хоровому співі «Хмелецвіту».
Дружні аплодисменти були нагородою і юній солістці з Паволочі Ангеліні Варваринець.
До слова запрошується Квітневий сільський голова Анатолій Олійник.
Війна, зазначив очільник громади, перекреслила наші плани на мирне життя. На нас посунула орда, яку, здавалося, ніщо не могло зупинити, але вже у перші дні повномасштабної агресії у сільраді зібралося понад 300 людей, щоб записатися у тероборону. Більшість з них виявила бажання добровільно поповнити ряди ЗСУ. І так було по всій Україні. Завдяки цьому, могутній підтримці тилу, зусиллям наших волонтерів вдалося вистояти. Фронт і тил – єдині. Ми не маємо права втратити історичний шанс, який нам дав Бог – жити у вільній Україні. Ми повинні перемогти, усвідомлюючи, що наших дітей у майбутньому може чекати – або незалежна Мати-Україна, або Тюмень та Колима.
Анатолій Станіславович щиро подякував волонтерам за підтримку ЗСУ, вручив їм грамоти. Цю відзнаку за сумлінну добросовісну працю, активну громадянську позицію та з нагоди Дня Незалежності України отримали працівники Квітневого ліцею: технічні робітники Катерина Мельник, Наталія Сохацька, Валентина Грабовська, Поліна Баранова, Ірина Федас, кухар Тетяна Кулевська і завідувачка господарством ліцею Наталія Ільницька.
Знову виступи самодіяльних артистів. Глядачі були захоплені від того настільки гарно Вікторія Олійник, Олександр Гуринович, Валерія Олійник та Євгеній Шимченко виконали, сповнений пласники та глибокого змісту танець – вальс під пісню Христини Соловій «Хто, як не ти». Зачарувала залу і юна солістка Вікторія Грушевська майстерно виконаними піснями «Ой, у лузі червона калина» та «Думи».
Квітневе надунав’я уже надавало прихисток переселенцям з Чорнобильської зони, тепер його багата земля, прекрасні люди приймають біженців від російського нещастя.
Нині в нашій територіальній громаді є переселенці з Донбасу, – оголошує ведуча, – які хочуть подарувати нам пісню. На сцені – Єлизавета Руєва та Галина Чередниченко.
Співачки, колишні мешканки міста Покровська Донецької області, майстерно виконують популярні в дні війни пісні «Це моя земля», «Як у нас на Україні» з репертуару Ірини Федишин та Катерини Бужинської. Кожен номер викликає хвилю аплодисментів.
– Я живу в Квітневому з квітня, – розповідає Галина Чередниченко. – А Єлизавета приїхала місяць тому зі Словакії.
– Чому вирішила повернутися? – перепитує Єлизавета.
– Розсудила, що в Україні краще. Своя все-таки земля. А оце пожила чотири тижні у Квітневому і переконуюся, що рішення прийняла правильне.
Після концерту відбувся благодійний ярмарок. Господині: і корінні сільчанки, і чорнобильські переселенки – повною мірою показали своє кухарське вміння. Покупці були щедрими, бо мали змогу продегустувати кулінарні вироби як місцевої, так і поліської кухні. І важко було віддати перевагу якійсь із них.
І поки розкуповувалися та куштувалися смаколики, лічильна комісія підрахувала зібрані гроші і оголосила результат – 21 тисяча 590 гривень.
Що ж, зроблено ще один внесок у наближення золотої миті Перемоги, продемонстровано ще одне свідчення, що Україна для нас понад усе.
Віктор ЧУПРИНА
