Зовсім недавно група волонтерів побувала в районах бойових дій на південному сході України. В гості до фронтовиків вирушили паволочани: директор тамтешнього будинку культури Олександр Деркач, баяніст Сергій Мурашко та водій Василь Ткачук.
Розповідає координатор волонтерського виїзду голова громадської організації «Лев – Кам’янка» Василь Левицький:
По дорозі до частини, де нині воює наш земляк з Новопаволоцького Павло Хрущ, до нашої групи приєднався військовий капелан 30-ї ОМБ Олександр Люшенко. І вже в Павла, якому ми передали посилку від мами Ольги, на окраїні понівеченого рашистами Слов’янська, Олександр, маючи гарний голос, взяв участь у першому концерті.
Потім ми побували в 10-й гірсько-штурмовій бригаді, де несе службу медик з Коростишева Людмила, і передали їй смаколики від земляків. На рахунку цієї мужньої жінки сотні врятованих військовиків. Концертним залом на деякий час став ремонтний блок у частині відважного Анатолія Качинського з Парипсів. Для нього та його товаришів Сергій Мурашко виконав кілька пісень та мелодії. Після цього завітали у частину, в котрій б’є ворогів наш давній знайомий Максим з Фастова.
Головна мета поїздки Олександра Деркача – навідати свого сина Віталія. Юнак – боєць артилерійської частини. Хвилюючою була зустріч батька з сином. Бойові побратими мужнього паволочанина щиро дякували за подарунки, а особливо – за концерт. Для самого ж Віталія музичним презентом стала «Пісня про Паволоч», виконана Сергієм Мурашком, і написана ним незадовго до поїздки. Цим виступом паволоцькі артисти завершили заплановану концертну програму.
Василь Михайлович на мить подумки полинув у спогади про крайню поїздку і додав:
– Усі військовики дуже зворушливо сприймали концерти. Безсумнівно, і пісні, і мелодії нагадали їм рідні домівки, щасливі мирні роки, посилили палючу ненависть до загарбників. А ще фронтовики дякували за продуктові набори та інші речі, затребувані в умовах бойових дій. Олександр Люшенко передав подяку власникові рибальського магазину Олександру Шайдюку за капсули для рибної приманки. В мирний час вони заповнюються кормом, закидаються далеко від берега і, торкаючись води, розкриваються. А нині туди вкладається граната, все це підвішується до дрона, капсула торкаючись землі, розкривається, і – привіт путінським акулам.
Повертаючись додому, в Кропивницькій області заїхали в село Цибулеве до отця Василя, котрий опікується притулком для дітей з обмеженими можливостями. Для них ми передали гуманітарну допомогу від небайдужих попільнянців.
Аж не віриться, що без ночівлі та перепочинку, справилися за дві доби.
Віктор ЧУПРИНА
