Житомирська область,
селище Попільня
Сьогодні:
Понеділок, 25 Листопада

З любов’ю до України, вірою і надією у Перемогу!

Осіннім шумом очерету, вересневими зайчиками-блискітками, неквапливим льотом перших крилатих мандрівників у вирій зустріла нас місцинка під Яблунівкою, де річечка Бернава впадає в легендарну Унаву. Декілька років тому краєзнавець Василь Геращенко спорудив тут капличку з монументом на честь святих Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.
З тих пір урочище стало улюбленим місцем відпочинку мешканців Яблунівки й Великої Чернявки. І вони цінують це: і біля самої каплички, і в зоні відпочинку, де стоять столи, не знайти сміття, а широку алею, що веде до архітектурної споруди, хтось з яблунівців прокосив.


Барвисті букети до монументу поклали мешканки Яблунівки Віра та Надія. Настоятель романівського храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Михайло Ільницький відслужив молебень в честь святих Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.
А в своєму зверненні до вірян він говорив про те, що нині, в час страшних випробувань, які переживає Україна, потрібно, як ніколи берегти неминущі духовні цінності – основу єдності і нездоланності українського народу. Далі отець Михайло розповів про свою волонтерську поїздку до фронтовиків у Донецьку та Луганську області, про мужність оборонців Матері–України. Окремо зупинився на потребах військовиків.

– Потрібно багато шкарпеток, постільної та натільної білизни, спортивного одягу, капців. І на передових позиціях, і в госпіталях все це стає витратним матеріалом разового використання. Постійно і у великій кількості потрібні милиці, оскільки поранені, які стали ходити, беруть їх із собою, бо як же їм інакше добиратися додому. Крайня поїздка показала, що наразі фронтовики потребують картоплі. І на відміну від попередніх років – багато. У відповідь почулося багатоголосне:

– Вродила, слава Богу, картопля. Скільки треба, стільки й дамо. І не тільки картоплі. Ви тільки повідомте, коли треба.
Зі святкування яблунівські та романівські віряни розходилися з просвітленими душами, але й об’єднаними готовністю зробити свій внесок у вистраждану Перемогу. А якщо так, то відповідь на запитання, чи варто відзначати свята під час повномасштабної війни? Відповідь однозначна. Варто!

Віктор УНАВСЬКИЙ

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.