То було щось неймовірне. Хвиля українського духу. Вулкан української еліти. Якби існувало у нашій державі справді українське по духу телебачення, то потрібно було б вести пряму трансляцію з цієї зіркової події національного масштабу: нагородження лауреатів Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.
Три в одному: цьогорічне 140-річчя від дня народження Івана Огієнка співпало з кількома іншими «круглими датами» – 50-річчям від дня упокоєння видатного українця та 60-річчям з часу виходу в Лондоні повного, канонічно визнаного всім православним світом Огієнкового перекладу Біблії українською мовою.
– Рівно рік тому, 16 грудня 2021 року, на сесії Житомирської обласної ради 2022 рік проголошено Роком Івана Огієнка на Житомирщині, – розповідає заступник очільника обласної військової адміністрації Юрій Денисовець. – Маємо почесну місію – відзначити кращих з кращих Всеукраїнською премією імені видатного нашого земляка, науковця, державника Івана Огієнка. На жаль, через війну не всі заплановані на цей рік заходи змогли провести. Але не зупиняємося і будемо продовжувати шанувати пам’ять Івана Огієнка після нашої Перемоги.
Нагородження лауреатів Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка відбувалося у Національному музеї української літератури на вулиці Богдана Хмельницького у Києві. Модерував елітне українське зібрання Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан. Меценатом дійства став ще один неймовірний українець – Брусилівський селищний голова Володимир Васильович Габенець.
Про кожного з лауреатів премії імені Івана Огієнка у 2022 році можна і треба писати книги та знімати епічні фільми. Це видатні українці. Наші з вами сучасники. Еліта нації. Золоте зерно народу. Знаймо їх, навіть попри те, що не бачимо на телеекранах.
Отже, Всеукраїнською премією імені Івана Огієнка нагороджені:
У галузі літератури:
Ярина Ярославівна Чорногуз – українська поетка, волонтерка, військовослужбовиця, військовий медик, розвідниця Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни. Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020 рік). За версією «Фокус», входить до списку 100 найвпливовіших жінок України 2021 року.
Сергій Олександрович Татчин – український поет, художник, автор більше десяти збірок лірики, численних публікацій у колективних виданнях, періодиці та мережі Інтернет.
У галузі науки:
Іван Казимирович Патриляк – доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор монографії «Визвольна боротьба ОУН-УПА/1939- 1960рр.».
У галузі освіти:
Віктор Михайлович Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка, автор численних мовознавчих та лінгвістичних досліджень про походження української мови, нині – захисник України.
У галузі мистецтва:
Тарас Вікторович Компаніченко – український культурний діяч, кобзар, бандурист і лірник, очільник гурту «Хорея Козацька», Народний артист України, композитор і актор у фільмі Павла Когута «Посттравматична рапсодія», композитор художнього історико-документального фільму «Незламні».
У галузі громадської, політичної та духовної діяльності:
Микола Ярославович Голомша – політичний та громадський діяч, доктор філософії у галузі державного управління, професор права, заслужений юрист України.
Цьогорічні лауреати – особливі. Титани. Можуть все, навіть воювати на двох фронтах: культурному і військовому. Двоє з них – доктори наук – декан історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк та завідувач кафедрою української мови Житомирського держуніверситету ім. Івана Франка Віктор Мойсієнко. Обидва – на російсько-українській війні. Як і інші лауреати-контрактники: Тарас Компаніченко, Ярина Чорногуз, Сергій Татчин. До речі, Іван Патриляк та Ярина Чорногуз не змогли бути на церемонії нагородження: фронт не відпустив.
Павло Мовчан оголошував імена лауреатів премії імені видатного українця зі світовим ім’ям – Івана Огієнка. Четверо з шести мовили слово до присутніх особисто. Нагороду Івана Патриляка отримала його дружина, а за Ярину Чорногуз – її батько, відомий поет Ярослав Чорногуз.
– Іван Іванович Огієнко народився у Брусилові 14 січня 1882 року, – з гордістю каже Брусилівський селищний голова Володимир Габенець. – Маю честь бути лауреатом премії імені Огієнка 2016 року. Пишаюся, що ми створили у Брусилові музей Івана Огієнка . Впродовж десяти років проводимо серед молоді конкурс огієнкознавців. 2018 року започаткували фестиваль духовної патріотичної пісні «Огієнкові дзвони». На День незалежності України проводимо марафон «Стежками Івана Огієнка». У день народження Івана Огієнка влаштовуємо «Колядки Івану Огієнку». У Брусилові ми відновили криницю, якій більше 100 років і яку називаємо криницею Івана Огієнка. Починаючи з 2014 року відновлюємо храм, в якому хрестився і вінчався Іван Огієнко. Війна затримала його відкриття, але сподіваємося освятити і відкрити храм наступного року. Це теж війна: за нашу українську духовність…
– Сьогодні особливий день у моєму житті. Вперше прозвучав музичний твір на мої слова. Це, сподіваюся, майбутній гімн Брусилівської громади. І виконав його автор музики Заслужений артист України Іван Пилипець. Тут було чимало зустрічей та слів, які змінюють життя… Дякую селищному голові Володимиру Васильовичу Габенцю за сприяння у створенні творчого тандему. Щирі вітання всім лауреатам! – ділиться враженнями Лариса Філоненко, завідувачка відділу культури, туризму та засобів масової інформації Брусилівської селищної ради.
Знаменитий скрипаль Кирило Стеценко виступив перед товариством з чудовим твором про нескінченність українського буття. А насамкінець ансамбль «Дніпро» додав музично-пісенного «перцю» визначній і винятковій в умовах воєнного стану події. Завершальною стала велика «нота»: всі присутні гуртом, стоячи заспівали «Лента за лентою».
Ольга ДУБОВИК
