Важливою віхою в історії нашого народу, який впродовж багатьох століть відчайдушно боровся за свої землю, свободу і незалежність, стало ухвалення Верховною Радою закону про встановлення Дня державності України.
28 липня нинішнього року в Україні вперше відзначили День Української Державності у День Хрещення Київської Русі – України. Християнізація Київської Русі подолала політичну та культурну ізольованість країни й призвела до визнання за нею самостійного місця у символічній сім’ї християнських народів тогочасного європейського світу.
Тисячолітній спадок державності Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави:
Від Русі – цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році; тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державним гербом сучасної України; Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років; гривню – назву грошової одиниці; назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.
Від Галицько-Волинської держави – синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства; утвердження європейського вектора розвитку.
Від Великого Князівства Литовського – європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право; Пересопницьке Євангеліє – видатну рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.
Від козацької доби – республіканські традиції народовладдя; військові традиції, які лягли в основу Збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху; одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року.
Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського) – демократичні засади державного будівництва; перший парламент, у якому розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року (під керівництвом М. Грушевського еволюціонувала від вимог національно-культурної автономії до проголошення незалежної Української Народної Республіки); перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го; державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор; соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі (Акт злуки УНР і ЗУНР у 1919 році).
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці змагалися протягом багатьох століть. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.
За сотні років, відбиваючи ворожі напади, потерпаючи від війн і нашестя, у першу чергу наших північних сусідів, що вже майже пів року повномасштабної війни та восьмий рік війни на Донбасі, без передиху закидають українські міста крилатими ракетами, мінами і снарядами, від яких загинули тисячі і тисячі українців, нам вдалося зберегти свою ідентичність, об’єднатись у велику і неподільну Україну. У державу, яка в цій жорстокій війні, відстоюючи свої кордони, історію, мову, культуру, свободу і незалежність, проявляє небачені мужність і рішучість.
“День Української Державності буде утверджувати зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу”, – зазначив наш президент Володимир Зеленський.
Тетяна ДЖОСЬ, бібліотекар читального залу