У День пам’яті захисників України у Паволочі відбулося відкриття першої в Попільнянській територіальній громаді від початку повномасштабного вторгнення меморіальної дошки випускнику місцевої школи Сергію Сергійовичу Петрику. Він віддав своє молоде життя за територіальну цілісність, свободу і незалежність нашої Вітчизни.
Мітинг пам’яті відкрила директорка ліцею Інна Євгеніївна Семенюк. Разом із ведучими Валентиною Чернухою та Богданом Китмановим вона розповіла про коротке, але гідно пройдене життя славного земляка, висловила вдячність родичам і друзям Сергія, котрі спонсорували святу справу.
Зі словами пошани до подвигу і героїзму Сергія Петрика і всіх захисників та вдячності батькам до паволочан звернулася секретар Попільнянської селищної ради Валентина Миколаївна Ільїна.
З побратимською повагою розповів про бойовий шлях Сергія його безпосередній командир:
– Сергій Петрик, старший матрос розвідувального катера мав спеціальність оператора-вогнеметника. Був сміливим під час проведення воєнних операцій, а ще – надійним товаришем і ніколи не підводив наше побратимство. Під час бойового виходу в районі Очакова Миколаївської області 9-го грудня 2022 року він загинув. Ми мстимося за вашого земляка: орки платять і платитимуть високу ціну за його смерть.
Плачем пораненої чайки були слова Тамари Володимирівни, матері Сергія Петрика. Вона подякувала кожному, хто сприяв, підтримував вшанування пам’яті сина.
Мелодійним звучанням шкільного дзвоника, що багато років кликав за парту Сергія, віддала данину пам’яті Герою його перша вчителька Олена Віталіївна Чопенко та школярик Ілля.
І ось настає найурочистіший момент – батьки Сергій Євстафійович і Тамара Володимирівна, сестра Анастасія з братом Денисом відкривають пам’ятний знак Герою.
– Ми не маємо права забувати молодих хлопців, які поклали життя на вівтар Перемоги. Це – наш обов’язок перед ними, – сказала директорка гімназії. – Мусимо пам’ятати їх, несхитно вірити в Перемогу. Адже війна продовжується – нині троє наших випускників вважаються зниклими безвісти. Надіємось, що вони повернуться на батьківські пороги живими й здоровими.
А з граніту меморіальної дошки усміхається кавалер ордена «За мужність» Сергій Петрик. Його життєлюбна усмішка віднині щодня зустрічатиме гімназистів. Таким він був. Таким залишиться в незгасній пам’яті і нинішнього, і прийдешніх поколінь.
Віктор ЧУПРИНА
