Пам’ятай: ти, Вітю, з України
Смутком засапфірилося небо:
Отака, бач, справа непроста –
Ювілей твій відмічать без тебе,
Ми, Вітюшо, тут, а ти – десь там.
Може, мама й правильно зробила
(Птах – і той від пострілу тіка),
Ради тебе край свій залишила,
Раз вже доля випала така.
Хоч і гарні ті чужі країни –
Новизна ландшафтів, міст, пісень,
Не забудь: ти, Вітю, з України,
Отже, Україна – над усе.
Хай Господь завжди іде з тобою
І на путь безпечний наведе,
Не допустить сліз, печалі, болю
І боронить від лихих людей.
Знай, у дні проведені далеко,
Хоч в пожежах виднокрай горів,
Знову повернулися лелеки
До гнізда у дідовім дворі.
А допоки мирний час прилине
І прокладе в рідний край тропу,
Пам’ятай: ти, Вітю, з України,
Де в землі закопаний твій пуп.
Віктор ЧУПРИНА
Влучний і змістовний вірш. У ньому відображено глибоку суть віковічного звязку людини з рідною землею. Як у тій пісні : ” НЕ БЛУДИ, ДИТИНО, ЧЕРЕЗ УКРАЇНУ, ЧЕРЕЗ НАШУ ХАТУ – ВЖЕ КАЧКИ ЛЕТЯТЬ”…