Аж не віриться, що Володимиру Олександровичу Дідківському – засновнику агрофірми «Єрчики» і Герою України – 70. Наче ж ось ще зовсім недавнечко він одним з перших на Попільнянщині, як про диво, мріяв про побачені десь на Заході сівалки точного висіву, комбайни, що навіть у негоду копають буряки, доїльні системи, електронні дозатори кормосумішей, сучасні силосні траншеї… Одним словом, про поліпшення умов праці і добробуту сільчан.
Пам’ятаю, як таємниче, з хитринкою, як вміє тільки Дідківський, колись відповів на моє банальне запитання про мрії:
– Мріяти треба про щось грандіозне, а йти до здійснення мрії дрібненькими кроками. Головне – не зупинятись, тоді все здійсниться.
Який хронометр засвідчить дрібні чи масштабні були його кроки? Усе пізнається в порівнянні. Якщо простежити, як агрофірма «Єрчики» під керівництвом Дідківського стала в рівень з провідними європейськими і однією з найкращих в Україні, то кроки, звісно, гігантські. А якщо згадати, як ретельно і послідовно він втілював у життя всі найдрібніші деталі своєї мрії, то потупцяти довелось немало.
За троє десятиліть, протягом яких Володимир Олександрович очолював, а точніше б сказати, творив агрофірму, мені не раз і не двічі доводилось бувати в ній. І кожного разу помічала ті кроки. Кроки зростання господарства і його директора.
Сказати, що він постійно в курсі всіх аграрних новин України і світу (у часи, коли ще не було інтернету) – це нічого не сказати. Він ледь не кожну з новинок, що варті уваги, намагався припасувати до свого господарства. В результаті регулярно удосконалювались, оновлювались, модернізувались процеси в тваринництві і землеробстві. І не тільки виробничі.
Колись на запитання, що найголовніше у сільськогосподарському виробництві, Володимир Олександрович відповів дещо несподівано:
– У всякому ділі найголовніше – людина. Жоден найсучасніший комп’ютер чи робот не запрацює без людини. Якщо навіть потрібно для цього натиснути лиш на одну кнопочку, потрібен палець. А коли вийде з ладу електроніка, потрібні ще й мізки. Це зобов’язує постійно вчитись, пізнавати нове.
Він завжди дбає про підвищення свого фахового рівня і спонукає до цього інших. Прагнення новизни і вдосконалення супроводжує Володимира Олександровича все життя. Здається, досвід аграріїв з усієї Європи переніс на свої поля і ферми.
Вже будучи досвідченим керівником добре розвиненого господарства, Дідківський вступає до аспірантури Житомирського національного агроекологічного університету. Результатом наукового узагальнення практичного досвіду стало здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук.
Невдовзі за збагачення аграрної науки новими досягненнями, одержаними в результаті проведених досліджень (читай – розвитку власного господарства), Володимира Олександровича обрано почесним членом відділення ветеринарної медицини і зоотехнії Української академії аграрних наук.
А безпосередньо в господарстві, завдяки впровадженню науково обґрунтованих методів управління і організації виробничих процесів, досягнуто високого економічного ефекту. Щороку вводяться в дію нові господарські будівлі, оновлюється машинно-тракторний парк і технологічні процеси в тваринництві, поліпшуються умови праці і побуту тих, хто трудиться на фермі і в полі.
Агрофірма стає базовим господарством для підготовки аспірантів Житомирського національного агроекологічного університету. Студенти проходять виробничу практику в господарстві і готують дипломні проєкти здебільшого з урахуванням потреб агрофірми.
Завдяки вмілому керівництву директора агрофірма «Єрчики» стала господарством інтенсивного типу з високими показниками діяльності й водночас школою передового досвіду, де застосовуються сучасні наукові досягнення й здійснюється підготовка висококваліфікованих спеціалістів агропромислового комплексу.
П’ять разів Володимира Олександровича обирали депутатом Житомирської обласної ради і стільки ж – депутатом Попільнянської районної. Він очолював раду Союзу сільськогосподарських підприємств нашої області і завжди був і залишається незаперечним лідером громадської думки регіону.
За визначні особисті заслуги перед Україною, вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу та впровадження сучасних форм господарювання у листопаді 2002 року Володимиру Олександровичу Дідківському присвоєно Звання Герой України з врученням ордена Держави. Він став першим на Житомирщині, за сімнадцять років незалежності, Героєм України! Першим Героєм у Попільнянському районі. І вісімнадцятим – серед аграріїв України.
У 2009-у році Володимир Олександрович удостоєний почесного звання «Заслужений працівник сільського господарства України», а у 2014-у нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Пишучи ці рядки, ловлю себе на думці, що кожного разу, розповідаючи про Володимира Олександровича, автори (не тільки я, а й інші) так захоплюються його здобутками і визнанням, що забувають часом про найголовнішу рису Дідківського – надзвичайну скромність і людяність.
Буваючи у найвищих кабінетах, виступаючи на нарадах найвищого рівня, він завжди відстоював позицію тих, хто трудиться біля землі. І завжди мав це за честь, бо хто б там що не говорив, а Україна – аграрна держава, значить головна фігура в ній – хлібороб. Така позиція людини від землі. В цьому твердо переконаний Володимир Олександрович.
Нині у нього – ювілей. Тому зі святом Вас, Володимире Олександровичу! Доброго здоров’я Вам і всій Вашій родині та всіляких гараздів!
Марина КОРОТЕНЮК
Щирі вітання земляку Попільнянщини! З Ювілеєм! Многая благая літа! міцного здоров’я, родиного благополуччя!
Щирі вітання земляку Попільнянщини! З ювілеєм!Многая благая літа,міцного здоров’я і родинного благополуччя@