У Квітневій територіальній громаді час від часу проводяться заходи з метою увіковічнення пам’яті земляків, котрі віддали свої життя за Україну. Їм споруджують пам’ятники, встановлюють меморіальні дошки, на честь них проводять футбольні турніри. На їхніх могилах завжди живі квіти.
Нещодавно один з таких заходів провели з нагоди Дня пам’яті воїнів, полеглих за свободу, незалежність і територіальну цілісність Вітчизни. Працівники Квітневої сільської ради, представники громадськості відвідали місця вічного спочинку Романа Кулініча, Миколи Боровицького, Миколи Мовчуна із Квітневого, Владислава Струка, Віктора Хмельовського, Євгена Огородника із Єрчик, Олександра Олійника, Дмитра Дубика, Сергія Перегона із Романівки, Сергія Міськова з Кошляк, Сергія Клімова, Ігоря Подерні та Євгенія Секала з Почуйок.
Указом Президента України за мужність, виявлену у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Міськова Сергія Володимировича відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня – посмертно.
Він був у когорті патріотів, які добровільно з перших днів повномасштабної війни стали під штандарти захисників матері-України. У складі 46-ої десантно-штурмової бригади перетнув шлях підрозділам рашистів, що рвалися до Києва з Білорусі. Їхні танки сунулися автотрасою Житомир-Київ, але самовпевнених нащадків Чингісхана під Макаровом зустріли наші захисники, серед яких були і щойно мобілізовані чоловіки Квітневої територіальної громади та інших сіл колишнього Попільнянського району. Ворога вони зупинили і за кілька днів вибили орків з Макарова.
Далі бойовий шлях Сергія Міськова проліг на південний напрямок українсько-російського фронту. Вже 23-го липня 2022-го року його 46 десантно-штурмова бригада пішла в наступ на ворожі позиції під Херсоном. Бій був запеклим, але зайняти ворожі позиції не вдалося. З цим завданням наші земляки справилися наступного дня – 24 липня. Відкинуті орки відповіли шаленим артобстрілом. В ті години і загинув командир відділення аеромобільного батальйону, сержант Сергій Міськов.
У своєму підрозділі наш земляк, старший за віком, для новомобілізованої молоді був за старшого брата, а для декого – навіть за батька. Командир відділення ділився з бійцями шматком хліба, дивився, щоб вибирали тепліші місця для ночівлі, щоб не застуджувалися. А головне – як учасник АТО розповідав про бої, в яких брав участь, про підступність орків, пояснював як перемагати ворога. Це про нього, згадуючи той бій і перші втрати, його бойовий побратим Діма Адісьов сказав, як про рідного:
– Тоді загинув наш дядя Серьожа Міськов…
6 жовтня у Квітневій сільській раді відбулося вручення відзнаки вдові героя – Катерині Міськовій та синові Олександру.
Керівник відділу культури територіальної громади Оксана Сергієнко розповіла про бойовий шлях Сергія Міськова. А вручив нагороду заступник начальника п’ятого відділу Житомирського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олександр Казміренко.
– Українська земля омивається кров’ю своїх кращих синів і наш з вами святий обов’язок зберігати пам’ять про них, – наголосив він. – Я маю за честь вручити вам цю державну нагороду як символ мужності і патріотизму вашого чоловіка і батька Сергія Володимировича Міськова. Пам’ять про героїв – вічна.
Голова Квітневої громади Олександр Олійник вручив рідним полеглого букет квітів і пообіцяв, що громада докладе усіх зусиль, щоб увіковічнити пам’ять про героя-земляка.
Вдова героя Катерина Петрівна подякувала за вшанування подвигу її чоловіка.
Героїзм захисників рідної землі зобов’зує нас зібрати свою волю в кулак, набратися сили, мужності, відваги і терпіння і йти до повної перемоги. здається, саме проо це дуже влучно сказала Оксана Ігнатенко – самобутня поетеса з Ємільчиного:
Усе пройде, тож мусим жити нині:
Любить, боротись, впевнено іти –
І бути вірним Богу й Україні,
І не згубити шляху і мети.
Віктор ЧУПРИНА
