Легендарна Паволоч. Із нею тісно пов’язана героїчна боротьба українського народу за становлення та утвердження козацької держави. Свідки тому – старовинний хрест на місці страти паволоцького полковника Івана Поповича (Шрама) та пам’ятник Богдану Хмельницькому – нагадування про восьмирічний період перебування славного гетьмана у містечку над Раставицею. Десятки поколінь паволочан не шкодувати своїх життів заради матері-України, а тепер цю високу ціну платять наші сучасники. Сьогодні, в день свята Покрови Пресвятої Богородиці та храмових урочистостей, які раніше поєднувалися з Днем села, паволочани відзначають знаменні дати: День захисників і захисниць України та День українського козацтва.
Ведучі Даяна Колісецька і Вікторія Опанасюк вітають гостей, дякують за участь у патріотичному заході, мета якого – допомога ЗСУ. Звучить Гімн України. Він об’єднує присутніх в один колектив, гуртує в одну сім’ю.
До слова запрошують старосту села Володимира Пасічника:
– На святій українській землі проливається кров. На сході і півдні України наші діти й онуки відстоюють незалежність. Там воює багато хлопців наших земляків. Маємо, на жаль, і втрати. Це Сергій Петрик із Паволочі і Віталій Чернуха із Соколового Броду. Схиляємого голови перед їхніми батьками, дякуємо за те, що виховали синів-Героїв.
Ударами сердець відраховує метроном миттєвості хвилини мовчання.
Починається благодійний ярмарок, діє виставка воєнних артефактів, на гостей чекає смачна козацька каша, зварена у польовій кухні, розпочинається концерт.
Співочий колектив: Галина Горішняк, Євгенія Ширант, Наталія Войтенко, Ірина Опанасюк, Марія Півень, Любов Коржака, Степана Юліна та Сергія Мурашка виконують народні і патріотичні пісні, в яких прославляють козацьку звитягу, мужність та героїзм нинішніх оборонців України – своїх земляків-сільчан.
Помітне пожвавлення глядачів викликає «Пісня про Паволоч». Сильні слова, сповнені синівської любові до малої батьківщини, гордості за її героїчне минуле, болю за її кращих синів і онуків, які нині воюють з російським окупантом.
Єдиним строєм українці стали
Боронять світ від нечисті-орди,
Щоб перемоги світла мить настала,
Щоб жити у мирі й злагоді завжди.
І знов наш рідний лан заколоситься
Заграє промінь сонця в колосках
І понесе славетна Роставиця
Козацьку славу нашу у віках.
Втілені в словах і музиці подих козацьких звитяг, готовність хліборобів перетяти шлях московським яничарам, віра в Перемогу – все це глибоко западає в серця паволочан. І гучні аплодисменти, вигуки «Браво» – заслужена подяка як виконавицям, так і автору слів та музики художньому керівнику Сергію Мурашку.
Між номерами художньої самодіяльності проводився аукціон. На публічні торги виставлено три лоти: пакунок із солдатськими пайками, картина, вишита бісером, та снарядна гільза, розмальована петриківським розписом. Перші два лоти швидко пішли з молотка, а за гільзу після кількох заявок найвищу ціну заявила сім’я Копищиків: Людмила, Сергій та маленька Домініка. Вони й стали власниками артилерійської гільзи.
Волонтери – голова громадського формування «Лев-Кам’янка» Василь Левицький і Світлана Веселюк із Мохначки Корнинської громади розгорнули виставку експонатів музею АТО-ООС-повномасштабної війни. Присутні, а особливо діти, могли приміряти каски, бронежилети та ознайомитися з елементами використаної зброї та багатьма предметами фронтового побуту, сфотографуватися.
Василь Левицький та Світлана Веселюк грамотами відзначили активну громадянську позицію, патріотизм активістів волонтерського руху. Це – Лариса Рафальська, Людмила Довгопола, Оксана Свідерська, Марія Горішняк, Світлана Шевчук, Наталя Калінчик, Наталя Степова, Тамара Кізленко, Галина Станкова, Володимир Пасічник, Сергій Мурашко, Олександр Деркач і Василь Ткачук.
– Там, на фронті, гинуть кращі сини і дочки України, – звертається до громади Світлана Веселюк. – Отже тут, у тилу, ми повинні об’єднуватися і робити все можливе задля наближення перемоги.
А пісні «Журавлі», «А мати сина жде», «Мої батьки», «Мамина молитва», «Мій рідний край» у виконанні Світлани змусили задуматися над життєвими цінностями.
Благодійний ярмарок провели учні гімназії. Безперечно, дітям допомагали і батьки, і вчителі, але торгували вони самостійно, активно пропонуючи смаколики, прикраси, предмети одягу ручної роботи. І їх старанність була результативною.
– Сьогодні наші вихованці наторгували 12 тисяч гривень, – говорить директор гімназії Інна Семенюк. – Гроші ми спрямуємо на адресну допомогу нашим захисникам і їхнім сім’ям.
Неподалік виставки помічаю привітного чоловіка, який пропонує купити книгу «Історія Паволочі в документах і матеріалах». Знайомимось. Іван Іванович розповідає, що його рідний брат, викладач філософії одного з Київських інститутів Василь Чорноморець – один з авторів видання. Зав’язується розмова. Дізнаюся, що Василь Іванович Чорноморець входив до творчої групи, яка працювала над створенням герба Паволочі. Відкриттям стало і те, що інший співавтор гербового проєкту – нинішній сільський староста Володимир Пасічник – має почесне звання генерал-хорунжого Запорізького війська України.
Відрадно, що всі елементи патріотичних урочистостей: концерт, виставка, благодійний ярмарок, торгівля – проведено на найвищому рівні. Лічильна комісія підбила підсумки. Зібрано 17 тисяч гривень. Вони будуть передані на придбання автомобіля та пального для волонтерської поїздки.
Щойно завершилося свято, як Олександр Деркач розповідає про нові волонтерські турботи:
– Фронтовики замовили поліетиленову плівку, матраци, ковдри – речі, які необхідні в осінньо-зимовий період. І все це ми повинні знайти і відправити у п’ятницю, 6 жовтня.
…А війна вкотре пекучим болем нагадує про себе – на телефон волонтера Василя Левицького надходить повідомлення, що в бою з окупантами загинув племінник.
Віктор ЧУПРИНА
