Шість років тому подружжя Кіловецьких із міста переїхало у Миролюбівку. І дуже швидко зуміло наладити побут у селі, навіть знайшло заняття – прибуткове і для душі. Валентина Іванівна та Леонід Михайлович вирощують курей породи брама.
А почалося все з того, що дочка Анна купила небагато яєць від курей цієї породи, які батьки помістили в інкубатор. Водночас зайнялися самоосвітою з птахівництва.
Нині Валентина Іванівна та Леонід Михайлович розводять курчат, продають їх і надають поради по вирощуванню. З минулої весни ведуть ютуб-канал «Наше подвір’я». На ньому – відеоролики не лише про курей, а й про бджіл, сад і город.
– Усьому живому потрібна любов і увага. Будь-яку справу треба робити з непереборним бажанням і тоді вона принесе користь, – переконана Валентина Іванівна.
Спершу жінка, як справжня любителька гарних клумб, боялася, що кури будуть розгрібати їх. Але це не про породу брама – через миролюбну вдачу і довге пір’я на лапах вони поводяться дуже обережно. Троянди, іриси, тюльпани не пошкодили, а от первоцвіти, як крокуси, проліски та нар-циси, краще обгородити.
Брами відрізняються від інших курей тим, що мають велику масу і дещо екзотичний вигляд. Вони дуже спокійні, що позбавляє господарів певних клопотів. У той же час виконати всі необхідні умови годівлі та догляду курей для отримання максимального доходу не так просто.
Отож, щоб годівля була максимально корисною господарі дотримуються такої схеми: вранці – зернові суміші, вдень – мішанки, ввечері – зерно. Також у раціоні повинні бути тваринні білки, крейда, зелень, овочі, висівки.
– Наші кури полюбляють просо і, ви не повірите, м’ясний фарш, кисле молоко. У курнику також постійно стоїть ємкість, наповнена річковим піском, – розповідає Валентина Іванівна.
Старанний догляд дає свої результати. Дорослі півні досягають маси в середньому п’яти кілограмів, кури – чотирьох. І, зрозуміло, зайве навіть говорити про смакову та дієтичну цінність м’яса.
Своїм улюбленим курочкам Валентина Іванівна навіть дає клички – Біле Вушко, Дочка Каплі, Персикова, Цеглова, Бороданька. І всіляко намагається переконати, наскільки вигідно і цікаво займатися домашнім птахівництвом.
Для розведення пернатих, за її словами, найкраще купувати інкубаційні яйця і самому вирощувати курчат. Тоді з перших днів життя курочки і півники адаптуються до тих умов, в яких вони будуть жити.
Для цього Леонід Михайлович, за професією інженер-електронік, змайстрував брудер «Теплохатка», який гарантує стовідсоткове виживання курчат. Цікаво, що за основу його можна взяти фанеру або звичайний картон.
Корпус поділено на дві частини: відсік для обігріву і сну та відсік для вигулу. Для обігріву використовують червону лампу, а для регулювання температури – термостат з цифровою індикацією та датчиком температури. Фольга під лампою запобігає перегріву.
– Датчик температури фіксуємо на рівні голови курчат, захоплено розповідає господар, – температура повинна бути не нижче 25 градусів. Верх закриваємо дощечками і утеплюємо ковдрами. А за допомогою прищепки робимо вхід-вихід для вигулу. Через 2-3 тижні, за сприятливих погодних умов, курчат можна потроху випускати на вулицю, адже рух – необхідна умова їхнього життя.
Свої враження, побажання та слова вдячності господарям за курчат і рекомендації по догляду за ними люди висловлюють у книзі відгуків та побажань. І приємних слів там немало.
Крістіна СОКОЛОВА
