Восьмого серпня незламна українка, поважна і найстарша жителька Попільнянщини Любов Григорівна Ярош зустріла своє стотриріччя.
Молоді покоління мають вивчати історію України за долями таких людей як Любов Григорівна Ярош з Ходоркова. Бо їй в житті довелося пройти, пересилити, перенести на собі таке, що годі й уявити. А вона – змогла!
Пережила три штучні голодомори, фашистську окупацію, радянське заслання на шахти Донеччини, колгоспну каторжну працю за трудодні, та ще й народила-викохала чотирьох дітей: Галину, Валентину, Віктора й Леоніда.
Нині ж Любов Ярош має семеро онуків і стільки ж правнуків.
У часі московитсько-української війни – вже троє онуків Любові Григорівни воюють за волю України. А сама легендарна жінка котрий рік разом з доньками Валентиною і Галиною та небайдужими односельцями плетуть «кікімори» для наших захисників. Загалом – передали на фронт вже 25 захисних костюмів.
Рівно рік тому завдяки славній директорці Ходорківського ліцею Тетяні Дмитрівні Рябенькій я мала щастя познайомитися з Любов’ю Григорівною. Тоді їй було 102 роки.
Упродовж цього непростого в житті кожного з нас року Любов Григорівна стала справжньою зіркою, як і має бути. Бо таких людей – пошукати днем з вогнем. Після того, як я завітала на гостини до родини Ярошів, вийшли фоторепортажі в газеті «Перемога» та у державній агенції Укрінформ. А вже після того журналісти з усієї України і світу стали частими гостями в родині Любові Григорівни. Стільки сюжетів відзнято! Стільки вражених і подивованих людей відкрили для себе феномен долі цієї Українки.
А цьогоріч, 8 серпня, певне, весь світ вітав і вітає Любов Григорівну з Днем народження та сто третім роком життя. Головне побажання – незмінне: разом зустріти Перемогу! І щоб вся Україна – вільна, сильна, успішна – мала щастя і нагоду вітати Любов Ярош ще багато років.
Пишаємося! Любимо! Шануємо!
Ольга ДУБОВИК
