Представники Національного музею Голодомору-геноциду нещодавно приїхали до села Ходорків, аби познайомитися з легендарною людиною – Любов’ю Ярош. Про 102-річну жінку, яка й нині допомагає плести маскувальні сітки для воїнів ЗСУ, а троє її онуків воюють за Україну, розповідала і газета «Перемога», і міжнародні інформаційні агенції – від США до Японії. Любов Ярош – наша гордість і наша Героїня.
Цього разу пані Любов подарувала працівникам Музею Голодомору-геноциду свій вишитий рушник спеціально для офіційного візиту міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до далекої країни Руанди, з якою маємо спільний біль – обидва народи пережили голодомор-геноцид. Відтепер рушник Любові Ярош зберігатиметься в Меморіалі жертв геноциду в Руанді 1994-го року. Його вже передав до меморіального комплексу під час офіційного візиту міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Цей рушник вишила українка, яка пережила Голодомор…Це знак солідарності українського народу з руандійським. Ми поділяємо їхній біль, бо самі пережили геноцид», – написав Дмитро Кулеба на своїй сторінці в соц-мережах.
Водночас міністр наголосив на важливому сучасному контексті руандійського досвіду в подоланні проблем постгеноцидного суспільства. Йдеться про покарання за пропаганду та притягнення ініціаторів і виконавців геноциду до відповідальності.
«Російські пропагандисти обовʼязково будуть покарані за розпалювання геноциду, як колись до відповідальності було притягнуте руандійське «Вільне радіо і телебачення тисячі пагорбів», – наголосив міністр.
Команда Музею Голодомору-геноциду записала інтерв’ю з Любов’ю Ярош як свідком Голодомору 1932-1933 років, а також отримала від неї в дар кошик із березової кори, якому більше ста років. Прикметно, що цією річчю в родині увесь цей час користувалися, аж доки вона не стала музейним експонатом.
Ольга ЮСЕНКО