Серед змін до Податкового кодексу України, які набрали чинності у 2023 році, – введення мінімального податкового зобов’язання.
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік. Ці зміни стосуються як платників податків, так і органів місцевого самоврядування, адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету.
Актуальні запитання та відповіді на них щодо визначення мінімального податкового зобов’язання – в інтерв’ю з начальником Попільнянської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області Тетяною ЗАВОЛОКОЮ.
– Що таке мінімальне податкове зобов’язання, мета його введення та платники?
– Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Мета введення МПЗ – вивести сільгоспземлі оренди з тіньового обробітку, зменшити втрати бюджету через ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності, сприяти отриманню додаткових надходжень до місцевого бюджету.
Платником МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
МПЗ поширюватиметься на власників та користувачів земельних ділянок сільгосппризначення, які розташовані за межами населених пунктів.
Обчислюється мінімальне податкове зобов’язання контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування .
Усі кошти, сплачені у межах МПЗ за користування землею сільськогосподарського призначення, надходитимуть до місцевих бюджетів за місцем розташування ділянки.
Сплата МПЗ обов’язкова як для юридичних, так і для фізичних осіб.
В основі нового механізму, що визначає суму МПЗ – коефіцієнт від нормативної грошової оцінки (НГО) власних сільськогосподарських земель або тих, що перебувають в користуванні.
Сума всіх сплачених податків відповідного платника у залежності від системи його оподаткування не має бути меншою ніж МПЗ. Розрахована сума податку з урахуванням цього принципу й буде МПЗ.
– Які застосовуються коефіцієнти МПЗ?
– Особливості розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 звітні роки визначені п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт “К”, визначений у пп. 38-1.1.1 і 38-1.1.2 ПКУ, застосовується із значенням 0,04, або 4 відсотки нормативно грошової оцінки, а з 2024 року становитиме 0,05, або 5 відсотків нормативно грошової оцінки.
Для ФОП четвертої групи, що провадять свою діяльність виключно в межах зареєстрованого фермерського господарства, коефіцієнт МПЗ становить 0,02, а з 2024 року становитиме 0,025.
Уперше сплачувати МПЗ доведеться у 2023 році, тож податки слід рахувати за 2022 рік.
– Які саме податки, збори та оплати враховуються для визначення обсягу МПЗ?
– Це залежить від конкретного платника податків (зокрема, юридичної особи/ ФОПа/ фізичної особи), який знаходиться на відповідній системі оподаткування (загальної/ спрощеної/ іншої (для фізособи, Фопа) та наявності частки сільськогосподарського товаровиробництва.
У рахунок сплати МПЗ можуть включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:
податок на прибуток або Єдиний податок;
ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб);
ПДФО та військовий збір з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення;
ПДФО і військовий збір з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб);
рентна плата за спеціальне використання води;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь;
20 відсотків витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
Наприклад, до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
МПЗ рахується за формулою, прив’язаною до нормативно-грошової оцінки ділянки 1 га ріллі по області, де вона розташована, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Порядок розрахунку МПЗ визначено ст. 38-1 ПКУ. Формула розрахунку МПЗ залежить від того, проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) чи ні.
Якщо нормативно грошова оцінка проведена: МПЗ = НГОд x К x М / 12.
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05 (за 2022 та 2023 роки 0,04);
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Якщо нормативно грошова оцінка не проведена: МПЗ = НГО x S x К x М / 12.
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, гектарах;
К – коефіцієнт, що становить 0,05 ( за 2022 та 2023 роки 0,04);
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
– Хто звільняється від МПЗ?
– Від сплати МПЗ звільняються власники або користувачі (п.381.2 ст.38 ПКУ):
земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
земель запасу;
невитребуваних земельних часток (паїв);
земельних ділянок, які розміщені у Чорнобильській зоні;
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.
– Як звітувати за МПЗ?
– Юридичні особи та ФОПи будуть зобов’язані у складі податкової декларації за рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.
Платникам – фізичним особам не потрібно самостійно звітувати за МПЗ. Замість них податкова до 1 липня поточного року самостійно визначатиме розмір загального МПЗ і надсилатиме податкове повідомлення-рішення.
Ті, хто отримав податкове повідомлення-рішення від податкової, має сплатити визначену суму МПЗ протягом 60 днів із дня вручення. Хто не згоден із розрахунком МПЗ має право звернутися до податкового органу для проведення звірки даних протягом 30 днів з дня вручення ППР.
Зверніть увагу, якщо ви передаєте земельну ділянку в офіційну оренду, то обов’язок зі звітування та сплати переходить на орендаря такої ділянки.
