Багато українських дітей через війну виїхали за кордон. Більшість із них продовжують підтримувати зв’язок із українськими школами. Вже закінчився перший навчальний семестр. Як він минув, з якими складнощами зіштовхуються українські школярі та їхні батьки за кордоном та як вони будуть повертатися до повноцінного навчання в Україні – дізнавався Центр громадського моніторингу і контролю.
Скільки українських школярів за кордоном
Понад 100 тисяч школярів вже повернулися в Україну, але за кордоном ще залишаються приблизно 516 тисяч учнів.
«За межами України у країнах ЄС та по світу перебуває приблизно 516 тисяч дітей шкільного віку. Цей показник коливався під 620 тисяч. Ми радіємо тому, що вже більше 100 тисяч дітей повернулися до України, до української національної освітньої системи. На тимчасово окупованих територіях наразі перебуває приблизно 95 тисяч учнів», – повідомив перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.
Найбільше школярів з України за кордоном зареєстровано в Польщі – понад 528 тисяч, Німеччині – близько 290 тисяч і Чехії – 70,5 тисяч. В Італії, Румунії, Іспанії та Словаччині – від 30 до 40 тисяч українських дітей шкільного віку.
Як навчаються школярі-біженці
Існують декілька основних підходів до інтеграції біженців у школи. Новоприбулі учні спочатку можуть бути в окремих класах, де опановують мову навчання, або одразу навчаються з однолітками з країни перебування. Багато дітей продовжують навчання в українських школах онлайн. Або суміщають і онлайн навчання в Україні, і оффлайн навчання в місцевій школі.
Міністерство освіти і науки надіслало листи до органів освіти всіх країн, де є діти-біженці, з проханням сприяти навчанню за українськими стандартами. Більшість країн дбає про тих дітей, які бажають навчатися дистанційно (наприклад, надають гаджети та робочі місця).
А у країнах-сусідах (Польщі, Латвії, Литві, Естонії, Чехії) за бюджетні кошти відкрито декілька українських класів, де викладають українські вчителі за українською освітньою системою.
Як дітям повертатися до українських шкіл
У МОН підкреслюють: одним із ключових завдань підтримки українських учнів, які були вимушені залишити Україну через військову агресію росії, є збереження зв’язку з українською системою освіти, забезпечення можливості продовжувати навчання за українською навчальною програмою, особливо вивчення української мови, літератури та історії, а також отримання документів про освіту.
У багатьох країнах Європейського Союзу відві-дування місцевої школи є обов’язковим. Але для того, щоб ці діти не втрачали зв’язок з українською національною системою освіти, МОН рекомендує їм відвідувати онлайн свою або будь-яку іншу школу за заявою батьків чи опікунів.
«Ми рекомендуємо відвідувати заняття з української мови, української літератури та історії України. Ці предмети не вивчаються, і коли наші діти повернуться, ми не зможемо їх автоматично перезарахувати. Усі інші предмети будуть автоматично перезараховані», – сказав Андрій Вітренко.
Проблеми українських школярів за кордоном
Служба освітнього омбудсмена провела опитування, яке показало, що мовний бар’єр – найпоширеніша проблема, з якою стикаються українські школярі за кордоном. Про неї повідомили майже 70 відсотків опитаних. Із проблемами освітнього процесу зіштовхнулись 27 відсотків батьків. Вони зазначили, що дитина отримувала подвійне навантаження через навчання в українському та закордонному закладі освіти. Понад 8 відсотків батьків вважають проблемою різновікові класи у школах.
35 відсотків батьків вбачають проблему у відмінностях освітніх програм в українських та закордонних закладах. Майже 6 відсотків підкреслили, що дитині довелось відвідувати уроки, які вона ніколи не вивчала в українській школі. А ще 6,7 відсотків батьків зіштовхнулись з тим, що викладання історії відрізняється від того, як її подають в Україні.
