1 грудня. Тридцять перша річниця Всеукраїнського референдуму щодо незалежності України. Надвечір, попри аварійні відключення світла, до столичного Будинку кіно слабко освітленими київськими вулицями сходяться люди. Багато молодих облич. Чимало – у військових строях. Вітаються. Обіймаються, жваво й радо спілкуються у фойє. І раптом з’являється він – Дмитро Лінартович. Воїн двох фронтів – культурного і військового. Одразу ж виростає черга з бажаючих стати поруч, сфотографуватися, перекинутися бодай словом. І відчувається, як простір довкруж проміниться флюїдами любові.
Бо тут зійшлися українці, яким не все одно. Їх зібрав під одним дахом допрем’єрний показ нового українського фільму на ймення «Обмін». Одну з ролей – льотчика-розвідника з позивним Моцарт – зіграв Дмитро Лінартович: актор театру, кіно і дубляжу, бард, викладач кафедри кіно- і телемистецтва Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. З перших днів повномасштабного рашистського вторгнення Дмитро долучився до територіальної оборони, а згодом рушив на передову у складі 46-ої окремої десантно-штурмової бригади. Нині ж спеціально приїхав з фронту до Києва на допрем’єрний показ нового художнього фільму – військової драми режисера В. Харченка-Куликовського «Обмін».
Глядацька зала Будинку кіно заповнюється вщерть. Аншлаг. Раптом помічаєш у гурті відомого синоптика Наталку Діденко, а трохи оддалік – епатажного письменника Андрія Кокотюху, у першому ряду – знаменитого кінознавця Сергія Тримбача. І багато-багато інших облич з когорти української культурної еліти. Відчуття, що усі в залі – рідня.
Перед прем’єрою до глядачів виходять виконавці головних ролей В’ячеслав Довженко і Владислав Мамчур, актори Єгор Козлов і Сергій Гаврилюк, капелан Дмитро Присяжний, який у фільмі зіграв самого себе. І, звісно ж, капітан ЗСУ Дмитро Лінартович. А також – знімальна група: генеральний продюсер Євген Дяченко, креативний продюсер Андрій Дончик, оператор Сергій Борденюк, автор первинного сценарію Костянтин Лінартович (батько), автор сценарію та художник-постановник картини Влад Дудко, який приїхав з фронту разом зі своїм командиром Олександром Біленьким. Серед глядачів – бойові побратими.
Оператор фільму Сергій Борденюк одразу ж означив Будинок кіно абревіатурою «БК» та розшифрував її: «Бойовий Комплект української еліти». Точніше не скажеш. Прикметно, що фільм «Обмін» створила кінокомпанія «2016», відома українським глядачам за мегапопулярною картиною «Пекельна хоругва».
Кінокартину «Обмін» знімали на території, яка невдовзі була окупована московитами. Весь сюжет фільму переповідати – марна справа: кожен має бачити його на власні очі. Хіба що коротко.
Студент медичного університету, який пішов добровольцем в АТО, потрапляє в полон до російських найманців-сепаратистів. Його батькові-хірургу пропонують викупити сина з полону, тож тато на власний страх і ризик вирушає у подорож. За карколомних обставин доля зводить його з іншою родиною – теж батьком і сином, які воюють на боці ворога. Як виникають точки перетину між ворогуючими сторонами? Чи існує людяність під час війни і чи доречна вона стосовно ворога? Чому сталася війна на українській землі? На ці та інші запитання шукають відповідей головні герої стрічки разом з глядачами.
Фільм дуже динамічний. Драматичний. Захоплюючий. Не дитячий. Жорсткий. Його варто подивитися. Незважаючи на те, що сюжет ґрунтується на переплетінні доль двох родин, ми опосередковано всі стаємо його учасниками. Бо війна, яку принесли в наш дім немиті путінські звірі, не дає зімкнути очей, як і розплющити їх – без думки: як там, на фронті? Як наші друзі, близькі?
– Творчість допомагає мені на війні. А військова справа – це мистецтво, – звертається до глядачів Дмитро Лінартович. – Українець – це вічність. Україна – це вічність. Ніхто не вкраде нашу прошивку.
Будьте згуртованими. Воїнам важливо знати, що ви об’єднані. Підтримуйте наших військових молитвою та гривнею. Повірте, ми дуже відчуваємо вашу підтримку. Пам’ятайте, ми обов’язково переможемо! Тримайте світоч душі попри все!
…А ще у Дмитра Лінартовича на камуфляжці вишито позивний. Короткий і нескінченний – Світ. Ще вчора Дмитро був у мирному світі – презентував фільм «Обмін», грав на гітарі та виконував свою співану поезію, розповідав про війну. Сьогодні він уже повертається у світ війни. Дмитро говорив про те, як важливо кожному з нас тут, у мирному житті, надсилати у Всесвіт добрі думки і почуття на адресу наших військових – чи то молитву, хоч і коротку, чи то позитивну думку, чи то копійчину, хоч і дрібну. Бо там, де точаться бої, це дуже допомагає.
Як допомагають підтримувати бойовий дух пісні Дмитра. Вони в нього суворі, жорсткі, як і сама війна.
Починаючи з 6 грудня – Дня Збройних сил України – стрічка «Обмін» демонструється в кінотеатрах України. Приходьте, подивіться. Підтримайте гривнею український кінематограф, який є невід’ємною частиною Українського фронту Перемоги. На моє глибоке переконання, прийти на фільм про сучасну війну – це знак поваги до наших захисників.
Україна сьогодні – центр Всесвіту, тут вирішується доля цивілізації.
Сили та здоров’я, Божої прихильності воїну світла Дмитру Лінартовичу, терпіння його рідним.
Наша шана, любов, молитви і підтримка Воїнам України.
Слава Україні!
Слава ЗСУ!
Ольга ДУБОВИК,
світлини автора та з відкритих джерел
