Російські окупанти в Україні не лише знищують цивільну інфраструктуру, вбивають тисячі людей та розграбовують майно на окупованих територіях. Однією з цілей загарбників стала українська культура: у захоплених містах росіяни забороняють українську символіку, вилучають з бібліотек україномовні підручники та змушують школярів і студентів вчитись за російською програмою, а також масово, у приголомшливих масштабах викрадають об’єкти культурної спадщини. Лише у Херсоні, перед відступом окупанти награбували щонайменше 15 тис. предметів образотворчого мистецтва та унікальних артефактів. Яких втрат зазнала українська культурна спадщина за час повномасштабної війни та яких зусиль нині докладають, щоби повернути вкрадене – у матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
Найбільший грабунок культури з часів Другої Світової
Масштаби розграбованих росіянами об’єктів культурної спадщини в Україні насправді вражають. Україна нині ретельно каталогізує втрати на деокупованих територіях. Наразі відомо про пограбування щонайменше 30 музеїв у Херсонській, Запорізькій, Харківській областях.
Серед цінностей – унікальні картини та археологічні артефакти. Зокрема, окупанти вивезли до ще раніше окупованого Донецька усі цінності Маріупольського художнього музею – а це понад 2 тисячі експонатів. У Мелітопольському краєзнавчому музеї викрадено скіфське золото. Картини із Херсонського музею, перед відступом з міста, окупанти вивезли до окупованого Криму двома вантажівками.
Також, станом на 25 січня, у Міністерстві культури нарахували 1271 ушкоджений нерухомий об’єкт культурної спадщини.
Викрадення об’єктів культурної спадщини росіянами – не є злочинами окремих військових, а сталою стратегією. Як повідомляють у правозахисній організації Human Rights Watch, перед відступом армії рф з Херсону, до міста прибули близько 70 фахівців, які організовано оцінювали картини й інші артефакти, та керували пограбуванням музеїв.
Такі злочини, впевнений Міністр культури України Олександр Ткаченко, є не лише способом нажитись на викрадених цінностях, а й спробою знищити українську культурну ідентичність.
Зрештою, Україна звинуватила рф у порушенні Конвенції про захист культурних цінностей 1954 року, яку свого часу підписали обидві країни. Договір закликає підписантів «заборонити, запобігати та, якщо необхідно, припинити будь-яку форму крадіжки» культурних цінностей.
Повернути награбоване
Нині українські правоохоронці, юристи та мистецтвознавці збирають докази для майбутнього переслідування культурних злочинів. Зокрема, каталогізують викрадене та шукають свідків. Не обходиться і без допомоги міжнародних партнерів.
Україна веде різнобічну співпрацю з урядами та організаціями різних країн щодо запобігання нелегальному трафіку культурних цінностей.
Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва.
«Була і є дуже інтенсивна комунікація з різними організаціями: значною мірою під парасолькою ЮНЕСКО, Єврокомісії, інших органів ЄС, всіх можливих урядових і міжурядових комітетів, громадських та професійних організацій», – повідомила Чуєва.
Міжнародна рада Музеїв спеціально розробила спільно з українськими музейниками червоні списки – Red Lists for Ukraine. Туди внесли викрадені українські експонати, які тепер не зможуть потрапити до музеїв інших країн.
Також, щоб відстежувати продаж награбованого, Україна співпрацює з британською профільною організацією The Art Loss Register, пише The New York Times. В базі організації вже зареєстрували понад 2 тис. українських експонатів. Відстежувати кількість зруйнованих росіянами бібліотек, музеїв та пам’яток допомагають США. Зокрема, правозахисна організація PEN America.
Дещо вдалось врятувати
Деякі культурні цінності вдалось врятувати буквально з вогню. Приміром, коли російський снаряд вдарив по музею Іванкова на Київщині, де зберігались два з половиною десятки робіт української художниці Марії Приймаченко, полотна врятували місцеві мешканці, які просто під час обстрілу виносили картини з палаючої будівлі. Такі приклади героїзму українців – не поодинокі.
Наприклад, директорка музею на Луганщині, коли виїздила з уже окупованої території, замість власних речей, вивозила експонати. Про це вона розповіла Deutsche Welle. А деякі музеї самовільно, не чекаючи наказів від місцевої влади, брали на себе відповідальність і евакуйовували культурні цінності. Так, зокрема, вчинило керівництво Харківського літературного музею.
Щоб уникнути нових втрат об’єктів культури, вважає голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець, необхіді законодавчі зміни. Зокрема, музеї та інші установи культури повинні отримати повноваження ухвалювати життєво важливі рішення про евакуацію експонатів.
