– Романе, а траплялися випадки, коли завдання не вдавалося виконати?
«Док» на хвилину-другу задумався, ствердно кивнув головою, усміхнувся і почав розповідати.
– Один з наших підрозділів вів стрілецький бій. Орки йшли напролом, і хлопці попросили підкинути боєприпасів, а найперше (і побільше) гранат. «Завантажилися», виступили. Пробралися майже до позиції побратимів, яких, до речі, ми, розвідники, мали вивести з критичної зони. І раптом нас атакували вороги, які намірялися зайти в тил тому підрозділу.
Ми прийняли бій. Багатьох окупантів поклали, мало хто врятувався втечею. Але в ході сутички довелося використати майже всі гранати, які несли нашим бойовим друзям. Прийшли до них порожняком. Проте, об’єднавшись, нав’язали оркам стрілецький бій, відігнали їх, і разом благополучно відійшли до своїх.
Слава Україні! Слава нації!
Віктор УНАВСЬКИЙ